Національний банк України (НБУ) провів чергову зустріч із керівництвом провідних бізнес-асоціацій. Головними темами обговорення стали питання валютної лібералізації, стимулювання кредитування та кроки у напрямку детінізації економіки.
Учасники ринку відзначають позитивну тенденцію: головний фінансовий регулятор країни дедалі активніше враховує позицію підприємців під час розробки та ухвалення регуляторних рішень. Створена комунікаційна платформа вже доводить свою практичну ефективність.
У сучасних реаліях НБУ фактично перетворився на одного з ключових регуляторів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) України. Така масштабна роль вимагає від Нацбанку не лише нарощування власних організаційних та технічних потужностей, а й постійного залучення глибокої зовнішньої експертизи та зворотного зв’язку від реального сектору.
Головний виклик: хто захистить інтереси бізнесу поза асоціаціями?
Попри успішність діалогу, аналітики вказують на важливий системний виклик. Наразі найбільш активну участь у консультаціях з НБУ беруть великі бізнес-об’єднання, які мають значний фінансовий та організаційний ресурс.
Водночас величезна кількість підприємств, які через економічні труднощі чи інші обставини не входять до жодних асоціацій, фактично залишаються ізольованими від процесу обговорення важливих для них регуляторних рішень.
«Саме ці категорії бізнесу сьогодні є найбільш вразливими і потребують особливої уваги. Негативні тенденції у їхній діяльності мають виявлятися максимально оперативно, стаючи підставою для коригування політики НБУ або подальшого пом'якшення валютних обмежень», — наголошують експерти.
Німецький досвід та можливі рішення для України
У світовій практиці цю проблему вирішують по-різному. Наприклад, у Німеччині діє система обов’язкового членства підприємств у промислово-торгових палатах, що гарантує врахування голосу кожного підприємця.
Для України оптимальним виходом із ситуації міг би стати запуск системного моніторингу стану вразливого бізнесу. Таку функцію пропонують покласти або на аналітичні підрозділи самого НБУ, або реалізувати її у партнерстві з Торгово-промисловою палатою (ТПП) України, її профільними комітетами, Радою з питань ЗЕД та регіональними палатами, які інституційно перебувають найближче до широкого кола дрібних і середніх підприємців.
