Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності 1 листопада 2014 року. Одначе за півроку до цієї дати почав діяти режим автономних торговельних преференцій, який надає українським товаровиробникам значні переваги у доступі до ринку ЄС. Фактично – можливість безмитного ввезення на територію ЄС товарів українського походження. Зазначені преференції, уведені Регламентом (ЄС) від 16.04.14 р. № 374\2014 та подовжені Регламентом (ЄС) від 29.10.14 р. № 1150/2014, діятимуть до 1 січня 2016 року: запланованої дати введення в дію Зони вільної торгівлі з ЄС (далі – ЗВТ).
Запитань, насправді, після підписання та вступу в дію Угоди та запровадження ЗВТ буде ще більше, ніж до неї. І головними із цих питань будуть проблеми доступу українських товаровиробників (особливо малого та середнього бізнесу) до європейського ринку, пошук європейських імпортерів, подолання технічних бар’єрів тощо. Адже Угода передбачає не лише зниження мит, скасування кількісних обмежень, а й глибоке регуляторне наближення, гармонізацію правил, процедур. Це стосується передусім стандартизації, метрології, сертифікації, оцінок відповідності, ринкового нагляду та технічних регламентів.
Знання головних проблем дозволяє потенційним експортерам уникати труднощів під час організації експортної діяльності на початковому етапі, а їхній детальний аналіз –передбачати можливі негаразди та прогнозувати серйозніші виклики, які поставатимуть на шляху.
